fbpx

Що таке Gartner hype cycle й чому кожен профі Індустрії 4.0 має в ньому розібратись

Крива входження інноваційної технології на ринок має форми сплеску (хайпу – від. англ. hype), після чого йде різко вниз й тільки з часом виходить на плато зрілості. Відповідно весь цикл входження технології має назву ‘hype cycle’  й до чого зазвичай ми додаємо ‘Gartner’ – від назви провідної аналітичної агенції, яка видає найбільше аналітики щодо стану технологій по цілій низці секторів та сегментів. Промисловість – тільки 1 з 20+ сегментів, за якими агенція Гартнера аналізує стан технологій. Але ми зупинимось на кривій входження або зрілості інноваційних технологій (Gartner hype cycle, далі просто – «циклі Гартнера») в промисловості. Діджиталізація промисловості – це саме про Індустрію 4.0 і це очевидна причина розгляду циклу Гартнера в цій області для нашої асоціації. Водночас, є й менш очевидна, але теж важлива причина  – в цій сфері є велика плутанина як в Україні, так і в світі. Й тому кожному професіоналу в цій сфері потрібно ясно розділяти «зерна від плевел».

Навіщо агенція Гартнер все це моніторить

Цикл Гартнера є дуже важливим для всіх інноваторів по кільком причинам. По-перше, він відображає той факт, який має знати кожен СЕО, не кажучи вже про маркетологів чи бізнес-девелоперів, але який часто не беруть до уваги технічні спеціалісти та керівники  – мова про споживацькі очікування. В будь-якій інноваційній технології, завдяки маркетингу, але набагато більше завдяки людській природі – ці очікування є в початковій фазі завищеними. Люди схильні вірити в багато речей на світі, і в новації також, чим користуються інвестори, серед яких не завжди і не всі є доброчесними. Тобто, щоб ви не взяли – штучний інтелект, цифрові двійники, ІІоТ тощо – на початку очікування ринків від них є набагато вищими, ніж віддача від цих технологій. Цим користуються інвестори, й тому розвиток інновацій сьогодні дуже тісно пов’язаний з інвестиційним розвитком. Але не отримуючи  швидкого результату, очікування споживачів йдуть вниз, зменшуються інвестиції та інтерес ринків. Іншими словами, хайп (сплекс) – проходить.

Потрібно ще кілька років зусиль інноваторів, розробників, десятків, а то й сотень пілотних проектів, щоб інноваційна технологія видала нарешті те, що від неї очікувалось – відповідно, крива знову йде вверх, й цей етап називається «плато зрілості».  

Наприклад, рис. 1. демонструє цикл Гартнера від 2011 для сфери керування життєвим циклом продукту в промисловості.

рис. 1

Ми бачимо на цьому графіку також позначки в роках періоду на освоєння технології. Це дуже важливий параметр, який орієнтує споживачів щодо часу окупності інвестицій. Й вже по цим відрізкам (5-10 років, чи більше 10 років) ми розуміємо, що «гра в інновації» – це гра в довгу.

Отже, для того, щоб ринкам (розробникам та споживачам) й самим інвесторам зрозуміти, де знаходиться якась конкретна інноваційна технологія (а їх – десятки) і якому конкретному сегменті (їх також десятки) й потрібна детальна аналітика. Коли ви СЕО промислового підприємства, вас очевидно, цікавитимуть технології, які виходять на плато зрілості. Коли ви – венчурний інвестор, вам буде цікаво вкладати в технології, які на піку або падають, – але ви вже можете прогнозувати вихід на плато зрілості, а значить – і окупність своїх інвестицій. А головне – бути одним з перших й краще заробляти на цьому. Коли ви просто розробник, така аналітика дуже важлива, щоб розуміти  рівень проникнення на конкретному ринку й, відповідно, ваші шанси на входження на цьому ринку.

Більшість подібних аналітичних оглядів Гартнера є платними, й відповідь на питання «навіщо» проста – це просто бізнес. Але ми хотіли цим підкреслити, що на подібні аналітичні дослідження в розвинутих країнах є дійсно великий попит. Тисячі професіоналів залучені до скрупульозного аналізу тенденцій входження тієї чи іншої технології на ринок. За цим стоять мільярдні інвестиції, доля сотень стартапів, радикальні (проривні) зміни на ринках – отже, справа варто того.

Ми вже давно живемо в світі, де конкурентоспроможність визначається рівнем інновацій.

 

 

Огляд циклу Гартнера від 2020

Зрідка, все-ж добротні аналітичні огляди Гартнера «прориваються» до споживачів в безкоштовному вигляді. Зокрема, ви можете скачати звіт Гартнера “Hype Cycle for Manufacturing Operations Strategy 2020”, розміщений на ресурсі Optessa. Звіт на 83 сторінках дає детальну інформацію про стан технологій, пріоритети їх входження на ринок, цінні посилання на більш детальні огляди, перелік лідерів, рекомендації для споживачів тощо. Ось як виглядає сьогодні цикл Гартнера, рис. 2.

Рис. 2 Цикл Гартнера для інноваційних стратегій у виробництві від 2020.

Відзначимо кілька особливостей цього картування концепцій та технологій на різних етапах входження, і які звучать в наших дискусіях в спільноті АППАУ та Індустрії 4.0:

  • На графіку ми бачимо суміш концепцій, технологій та застосувань, що дещо плутає споживача, адже це все – різні речі. Наприклад, «кібер-фізичні системи» (CPS) – це радше концепція, за якою стоїть ряд технологій, в першу чергу ІІоТ та Ш.І. про що самі аналітики Гартнера пишуть у звіті. Водночас, 3D-друк – це конкретна технологія. Відповідно, чому CPS знаходиться ще на піку, а 3D вже виходить на плато зрілості зрозуміти «з ходу» не просто. Як і те, чому Machine Learning на графіку є, а штучного інтелекту немає. Втім, треба уважно читати пояснення аналітиків – їх тут вистачає.
  • Крім CPS на піку очікувань ми бачимо ще кілька популярних в нас концепцій – «виробничі операції як сервіс», «сполучені працівники», тощо, а от «циркулярна економіка» тільки-тільки входить в цикл. Період її входження оцінюється від 5 до 10 років. Тут може бути питання до аналітиків, чи враховують вони стимуляційні інструменти, які інтенсивно починає застосовувати ЄС в цій та інших подібних сферах.
  • Різко падають очікування споживачів до технологій як цифрові двійники, цифрова нитка (digital thread), конвергенція ІТ-ОТ, й знову ж радше концепція, ніж технологія «Розумна фабрика». Ще раз, – з точки зору природи циклу, «падіння» не означає, що це «погано».

    Навпаки, це означає, що до виходу на плато зрілості, залишається не так багато часу.

    Це добре видно, коли ви порівнюєте графіки 2011 року та 2020. Ціла низка промислових технологій від 2011 вже відсутня на графіку 2020 – як МЕS (MOM), CAD-design, PLM, EAM, тощо. Це означає, що рівень їх проникнення на ринок в розвинутих країнах вже є досить високим (більше 20%), тобто технології вже є зрілими та загальноприйнятими. Чого зовсім не можна сказати про Україну.
  • На плато зрілості в 2020 зовсім інші технології – як інтернет речей, 3D, хмарні обчислення, APM (який на відміну від ЕАМ базується радше на ІІоТ), цифрове управління ланцюжками тощо.

Звіт Гартнера 2020 є цінним для всіх професіоналів, оскільки й загалом, й по кожній технології дає важливі аналітичні висновки:

  • Матриця пріоритетів (стр. 7) включає співвідношення часу на освоєння тієї чи іншої технології vs її переваги. Наприклад, час на освоєння імерсивних технологій досить невеликий – від 2 до 5 років, але вплив – трансформаційний (найвищий). Тоді як, як значний перехід до виробництва на 3D займає до 10 років й вплив – просто «значний» (high).
  • Кожна технологія має інформацію щодо дефініції, поточного позиціонування, поради щодо швидшого освоєння, вплив на бізнес, рекомендоване читання інших джерел тощо.
  • Вплив на бізнес розкладається на показники оцінки ризиків, змін в організації, технологічних змін, створення конкурентних переваг.
  • Є також оцінка поточної зрілості. По більшості молодих технологій ми бачимо показник від 1% до 5%, тоді як більш зрілі (наприклад, Connected factory worker) мають вже від 5% до 20%.
  • Цінним є також перелік вендорів, які є лідерами в пропозиції тих чи інших технологій.

АППАУ рекомендує детальне вивчення цього звіту нашим інноваторам 4.0 та центрам експертизи Індустрії 4.0 в університетах. Саме вони можуть зупиняти негативний ефект плутанини про яку далі.

 

В чому плутанина в Україні та світі з терміном «хайп»

В Україні, особливо в професійних середовищах, слово «хайп» має загалом негативний характер. 

«Хайпанутись», «похайпити» означає дешевий піар, рекламу та само-рекламу, розраховані або на простачків, або на інвесторів, готових ризикнути в модний, світовий тренд.

Ця публікація пояснює детально зв’язок хайпу з ризиковими інвестиціями, на кшталт фінансових пірамід. А відомий російський просвітянин, фахівець з системного інжинірингу Анатолій Левенчук відверто висміює спроби проф. спільнот замінювати назви старих понять та концепцій «більш передовими» – наприклад, замість «інформаційний» всюди вживати «цифровий», але при цьому суть концепцій та підходів залишається тією ж.

Насправді й в контексті змальованої вище природи входження інновацій, подібні узагальнення не є однозначними та однозначно корисними для розвитку. Як вже було сказано, хайп як завищені очікування ринків (й звісно розігрітих маркетингом та піаром) є природньою річчю в ринковій економіці. Й до певної міри дуже корисним феноменом, оскільки саме на цьому хайпі базуються перші пілотні проекти. Без них – нема чого й мріяти про «гарантовані, надійні інноваційні рішення». Якщо брати українські приклади, то перші окремі пілоти ДТЕК, Метінвесту, МХП,  Інтерпайп-у в 2017-19 рр звісно були дещо хайповими, й далеко не всі вони виправдовували очікувань. Але так чи інакше ці холдинги вступили на стежку освоєння інноваційних технологій й мають в окремих з них вже 5-річний досвід. Виграли від цього хайпу також наші інноватори – скажімо, SoftElegance успішно запустив стартап a-Gnostic, який має вже чимало референцій в предиктивній аналітиці, так само успішними є ряд продуктів та проектів IT-Enterprise в предиктивному обслуговуванні, APM (Smart.EAM) чи плануванні виробництва та інтеграції ланцюгів цінності (Smart.Factory).

Розуміння цієї різниці «хайп – як стимул до пілотних проектів» vs «хайп – як само-реклама та піар» (заради короткострокової власної вигоди піарника) є важливим для українського контексту.  Останнім часом чимало керівників різних рівнів нарешті «прозріли» й підключились до критики хайпу Індустрії 4.0, не помічаючи, що починають в цьому займати радше консервативну позицію – мовляв, «поки технологія не дасть обіцяних результатів – ніяких інвестицій».  Подібне доводилось неодноразово чути на провідних бізнес-форумах від перших осіб. Наприклад, лідер «Біофарми» Костянтин Єфименко жорстко проходився по обіцянкам аналітиків раннього періоду Індустрії 4.0 про домінування 3D-друку на виробництві. А насправді, ця технологія все ще в ранній стадії зрілості. Й тому, мовляв – «не варто паритись, краще зачекати». 

Якщо подібну тезу та підходи будуть застосовувати буквально українські машинобудівники, то, очевидно, більшість з них скоро буде остаточними лузерами.

Оскільки, як ми вже зрозуміли, на освоєння технології та окупність інвестицій від неї потрібен час. Й цей час, як зазначає Гартнер, може складати від 2 років й до 10 та більше. Між тими, наше машинобудування й так не відзначається якимись суттєвими інноваціями, а рівень інвестицій в R&D та в цифрові технології в рази менший від країн ЄС. Натомість, те що варто було б озучувати на всіх рівнях в сфері 3D-друку  – це передовий досвід замовників як КБ «Південне», а також інноваторів як IMATEK, – саме тут є належна експертиза, знання та досвід, які цінні для сотень інших машинобудівників.

Отже, ця плутанина по відношення до зрілості технології й нерозуміння «що робити з технологіями в ранній стадії зрілості» є справді шкідливою для більшості високотехнологічних промислових сегментів.

В Україні це посилюється загальною нерозбірливістю замовників щодо різних технологічних сегментів – адже їх десятки. Як ми вже сказали, технології CAD/CAE/CAM, MOM/MES, APC, APS, LIMS, PLC, DCS, HMI/SCADA тощо давним давно вийшли на плато зрілості й мають широке розповсюдження в світі. Але в Україні й досі багато з них мають рівень проникнення менше 5% – 10%, тобто ми значно відстаємо від розвинених країн. Й це відставання за окремими сегментами є нічим іншим, як свідченням загального відставання в інноваційному та цифровому розвитку промисловості. Що зрештою, конвертується в низькі показники нашої конкурентоспроможності та продуктивності праці – в Україні вони залишаються одними з найнижчих в Європі.

Ця плутанина є й в інших країнах. На недавньому форумі системної інтеграції, двоє передових російських інтеграторів АСУ ТП різко критикували хайп на Ш.І. чи ІоТ в промисловості, резюмуючи, що «слава Богу, ці новомодні словечка вже добряче всім набили оскомину, більшість промисловців не бачать ефекту й поступово повертаються до «старих добрих технологій». Насправді, мова не про що інше, як стадію зниження очікувань на кривій Гартнера. Й відповідно, у виграші за 1-2 роки будуть ті промисловці, хто не кидається на «все модне», й не залишає свої пілоти, а має власну стратегію, ставить на кращі технології, й поступово доводить все до досконалості. Власне, на вищезгаданому форумі зарубіжні інтегратори високо оцінювали роль АППАУ, яка консолідує ринок навколо цілісних та довгострокових стратегій розвитку – й різниця між позиціями наших інноваторів 4.0 та зарубіжними колегами, була досить помітною.

 

Напрями дій для українських промисловців та інноваторів Індустрії 4.0

Отже, висловлюємо надію, що наші читачі зрозуміли, наскільки важливо розділяти «хайп» як виключно самопіар та саморекламу, від хайпу – як сплеску природніх очікувань споживачів та їх надій на нові технології. Перше явище – шкідливе й зрештою зупиняє інновації.

Друге – і якщо кероване відповідними стратегіями розвитку, – дає дорогу новим пілотним проектам й прискорює інноваційний розвиток.

Й інструменти як «цикл Гартнера» не тільки добре це пояснюють, але є надають важливі рекомендації для керування цим циклом в себе на підприємстві.

В контексті вищесказаного, для професійних спільнот Індустрії 4.0 важливо:

  1. Нашим передовим інноваторам, вендорам та Центрам 4.0 потрібно постійно підіймати рівень просвіти та освіти ринків, й в першу чергу, перших осіб. Варто детальніше й регулярно пояснювати стан та перспективи розвитку тих чи інших технологій в конкретних сегментах ринку й демонструвати це на конкретних прикладах та практичних кейсах. Без інвестицій, без пілотних проектів, без тестувань, без вибудови довіри до наших інноваторів Україна й далі буде пасти задніх в ЄС в діджиталізації промисловості.
  2. Спільно розвивати нові формати взаємодії, де нові технології мають кращі шанси на тестування та впровадження. Саме тому важлива стратегія розвитку інноваційних екосистем, й зокрема, її ключові вектори як розвиток інноваційних фондів, інкубатори – акселератори, Центри 4.0, інноваційні кластери тощо, – й все це специфіковане до вимог промисловців.

    Й добре було, якби крім великих холдингів, в цю гру активніше включались МСП, а також державні структури.

    Поки що якого небудь суттєвого впливу від останніх на розвиток цифрових інновацій в промисловості ми не бачимо і це ще одна лакуна, навколо якої потрібна консолідація зусиль.
  3. Всім інноваторам варто краще кооперуватись з піар-агенціями та іншими лідерами думок й спільно блокувати прояви «хайпу заради хайпу», політичних чи інших дивідендів. На сцену великих форумів, в мас-медійні джерела варто виводити дійсно кращих експертів, лідерів промислових підприємств, які мають вже досвід та доказаний рівень промислових цифрових інновацій, а не випадкових осіб чи тих, хто просто разово піариться.  Самі піарники (агенції) також мають добре зрозуміти, що їх дії мають наслідки, й зрештою, їх репутація та бізнес почнуть рано чи пізно страждати.

Власне в нашій асоціації ми гуртуємо інноваторів з промисловцями, науковцями та освітянами вже багато років й саме навколо таких векторів розвитку. На осінь ми передбачаємо кілька важливих маніфестацій нашої експертизи в Індустрії 4.0, кульмінацією яких стане черговий Trans4mation в листопаді. Й до нього ми готуємо спеціальний аналітичний огляд про стан техно 4.0 в Україні, – опитування на цю тему вже запущене, й ми запрошуємо всіх промисловців пройти його.

АППАУ запрошує до співпраці промисловців різних ринків та категорій. Ми вже маємо в своїй спільноті досить великий пул інноваторів 4.0, їх передових рішень, відповідну аналітику, а також засоби та інструменти підтримки інноваційного та цифрового розвитку.

Виконавча дирекція АППАУ

Серія вебінарів серпня, де ми будемо дискутувати аспекти цифрових інновацій:

 

Михайло Федак
Нет Комментариев

Sorry, the comment form is closed at this time.